Якщо ви прочитали невеликий вступ про розвиток дарвінізму як теорії, то вам варто знати, що ранній дарвінізм описував стратегію розможення чоловіків і жінок по різному, а саме (звучу як научпоп якийсь, ппц):

• Чоловік бажає отримати безлімітний доступ до сексу (кількість може бути важливіше якості)
• Жінка бажає отримати безлімітний добробут (wealth, який раніше чітко розділявся на владу, силу і гроші)

Зупиніться і подумайте хвилинку. Працює? Приходить ідея? Ні? Тоді так, чому жінки жартують, що чоловіки тільки і думають про секс? А чому чоловіки кажуть, що жінкам потрібні тільки гроші? (Ну я знаю, що мої читачі так не кажуть, звичайно). Так от, не гроші, а гени і статус. Чоловіку щоб продовжити свій рід потрібно мільйони вагітних жінок і хтось з них таки народить і виживе, логічно?

Жінкам - потрібний один чоловік і ресурси, щоб впевнетись, що дитина виросте і зможе передати гени далі, теж має сенс правда? І наче все складається, так? Але тут є одна проблема. Якщо всі діти будуть кількох чоловіків - буде біда, ми всі любимо братів і сестер, але не настільки. Та і з рештою на всіх не вистачить ні ресурсів, ні чоловіків.

Тому науковці пішли далі і розвинули теорію до “біологічного соціалізму” або ессе християнства (не очікували?). По-науковому це звучить так: “Згідно із природою людей, моногамія - прямий спосіб досягнути рівності серед чоловіків”. Ба-бам! Рівності серед чоловіків, викусили феміністи? Ну гаразд, гаразд, не все так просто.

Якщо прикинути приклади зверху, то виходить, що чоловікам потрібно обіцяти гори і замок, щоб розмножуватись, а жінкам потрібно розуміти, обманюють їх зараз чи ні. Чому так? Дивіться, нехай жінка може народжувати ну років 25 (це її asset), чоловік може працювати років 25-35 (його asset це фінансовий asset). Відповідно, чоловік хоче максимум так званого “репродуктивного ресурсу”, а жінка “максимум ресурсів” від одного чоловіка.

Таким чином ми змагаємось, а природа балансує. Але, щоб досягнути балансу потрібно якось усіх порівняти, а що рівняти, якщо у чоловіків в голові одне, а у жінок інше. Ну ціль то спільна, а ось способи досягнення кардинально різні. Тому ми тут говоримо про рівність між жінками чи рівність чоловіками (біологічний соціалізм і все таке) ? І тут не спрацює ідея про велику дисперсію серед чоловіків (на нормальній мові, це коли всі піздєц які різні, одні геніальні, інші їбануті, але в середньому наче ок). І також не спрацює ідея про невисоку дисперсію серед жінок (всі наче ̶т̶р̶і̶ш̶к̶и̶ ̶ї̶б̶а̶н̶у̶т̶і̶ норм). Ось так, мої малята, ви вивчили одне нове слово, ю а велкам.

Щодо рівності, краще ж рівність серед жінок, правда? Ми ж джентльмени. І ми наче ми не проти, але є два факти, які все порішали:

• Останні сотні років ми жили у патріархальному суспільстві, а чоловіки не дебіли (ну добре, не всі, дисперсія і все таке), і тому ми придумали рівність серед чоловіків.
• Змагання за самок вимагають ризиків, які часто несуть за собою фатальні наслідки для себе чи інших осіб.

Тому відсутність жінки у більшості несе за собою екстремальні дії - крадіжки, вбивства, теракти, війни і все таке. Ну а що робити, всі ж не будуть фізику вчити. (Тут є ще одна теорія державотворення в продовження)

На думку дарвіністів, християнство стало популярним через те, що ідея “кожному мужику по бабі”, продавалась дуже легко бідним чоловікам. Але давайте до моногамії. Виходить, моногамія якби допомагає чоловікам (зовсім очікувано, так?) і жінкам також, тому що нерівність серед перших шкодить усім більше, ніж нерівність серед жінок. І тут приходить сексуальна і технологічна революції, тому додаємо сюди:

• Розлучення (це така собі слабка форма полігамії), коли репродуктивні роки самки діляться між кількома чоловіками або ресурси самця розділяються між кількома жінками. Приклад, Хью Хефнер чи дружина Безоса
• Інтернет (інстаграми, тіндери, що там ще?) * Контроль абортів (окрема тема)
• Зустрічання по N-років без шлюбу (розпорошення ресурсів обох, вона на тебе свої найкращі роки, а ти на неї свої айфони, якщо вони звичайно були)
• Контрацепція і тд

В результаті - ініціативу перехоплює жіноча стратегія, яка приблизно показана на картинці зліва: Справа у нас щось типу шлюбов за домовленостями, яка була популярна у Вікторіанській епосі, якраз до сексуальної революції.

І ось таким нехитрим ділом, отримуємо ренесанс полігамії або щось на зразок того, що у нас було, коли ми всі були волосаті і шукали банани. Це в теорії веде за собою дестабілізацію суспільства, яке побудоване на моногамії і має всі шанси повернутися до неї ж як контрміри (можливо в досить дивному вигляді) або ж до природнього стану речей (щось типу мусульманства чи прайду левів). Оскільки революція почалась лише у 60х, у нас ще буде кілька сот років, щоб звикнути і подумати, що із цим робити.

За останні 20 років, біологи і психологи тільки намагаються зрозуміти, куди це все рухається. Частини теорії почали популяризувати зовсім недавно, як ось наприклад популярний Jordan Peterson (можна глянути у Джо Рогана), чи MGTOW (цих взагалі не гугліть без ікони, особливо російських), чи red/blue/black/purple pill.

Звичайно, увесь цей розпач компенсується такою штукою як “батьківські інвестиції”, які різні у всіх ссавців (наприклад у нас вони високі), і розбалансовується фізіологією, наприклад розміром, пардон, яєць. Є смішна кореляція між кількістю сексуальних партнерів і розміром текстикул. І ні, друже, це не значить, що у тебе буде багато самок, тому що твої дзвоники гудуть вже другий місяць, це значить, що підписка на нетфлікс була не тієї підпискою, і те що у людей їх розмір знаходиться десь між шимпанзе і горилами, що впливає на суспільний устрій і те як часто вони змінюють партнерів. Тільки це вже зовсім інша історія.

І ось, у мене було багато теорій, звідки прийшов інститут шлюбу і звичайно є багато нюансів, як його обходять чоловіки чи жінки. Поки ця здається найбільш раціональною, згода? За мотивами:

• Homicide: Foundations of Human Behaviour (Dary, Wilson)
• The Naked Ape: Desmond Morris

PS. Поки дочитував ще одну книгу дійшов до ще одніє причини - почуття ревнощів, приватні детективи і все таке. Якби ми були повністю полігамними - такий механізм як ревнощі не зберігся би до сьогодення. Про це у іншій статті і тд