Коли я це кажу, люди чомусь думають, що я вмію гадати по лініях на долонях, лікувати дитячі травми, проблеми з батьками чи сказати, що у тебе якийсь психічний розлад - Ні, ні, ні блядь!

Я цікавлюсь дійсно цікавими речами, наприклад:

• звідки прийшла така уїбанська мода із короткими джинсами, великим кросами чи рожевим волоссям
• чому Чарльз Дарвін таки не потрахався до 25
• Для чого вчені 30 років дивилися як чпокаються мухи і вгадували де чиї діти (бгг, нам би таких вгадувальників, щоб мачити дітей із сусідами, еге?, такий собі генетичний тіндер)

Тому мій улюблений розділ психології мабуть більше суміш біології зі статистикою, тому що перевірити еволюцію складнувато за своє життя, а змоделювати поки що неможливо

Якщо ви читали хоча б один мій пост, то мабуть знаєте, що я не дуже люблю релігію. І це не тому що вони не платять податки. І не тому що до весілля не можна. І не тому, що інтернет вже є, а клепку людям ще не передають по WiFi. Ну ви зрозуміли.

Є ще декілька класних теорій, наприклад іноплатеняни. Але поки вони там чекають маршрутку із Sp aceX, ми можемо перевірити щось простіше, наприклад Дарвіна. Хто з вас читав Origins of the species? Я теж ні, тоді підемо простіше, може: The selfish gene? А чули про такий? Так, вже ближче

Знаєте, як казав мій друг, коли мені буде 70, я візьму ствол і піду грабувати банк. Люди подумають, що я їбанувся на старості, а я може встигну банк грабанути. Розмірковуючи такими ж мірками, Дарвін вирішив, що можна випустити у світ свою теорію. Щоб ви розуміли, Дарвін жив, коли рабство було нормою, проститутки були дешевими, а вельможну бабу було знайти важко, ну все як зараз кароч, навіть бороду носив.

Той бородач, написав цілу теорію, яку визнали лише через років 30, а повноцінно почали розвивати лише через століття, привіт Фрейду і Гітлеру (бгг, не очікували?). Звичайно у 60 з”явився новий виток, який отримав назву еволюційна біологія, а до 80 вона окріпла як дівчина у свої 20 і стала стабільною гілкою психології. Туди ж втягнулися behavioral psychology, яка до сьогодення вже переживає свій sunset. І якщо це все не достатньо вас зацікавило, то я дам хронологію у книгах, за якими я дійшов до Дарвіна, глибше тільки печерні писаки і твоя колишня.

Усе почалось із художки та історії про хлопця якого часто виривало під час сексу (до речі, дівчата, а у вас були такі?). У цій книзі був референс на Ніла Штрауса і, як на мене, найкращий роман про любов - The Game. Ніл же в свою чергу позичив ідею у свого друга - The Mystery Method (повна назва більш інтригуюча, погугліть кому цікаво), це як методичка до жінок.

Містері, в свою чергу, був зовсім не дебілом і перед практикою накидувався біологією і вивчав mating strategies у різних тварин, нас з вами теж, книжечки додам як тільки пройдусь по них. А ті книги, базувались на соціобіології (це те що було до еволюційної психології), а соціо уже зав"язувалось частково на Дарвіні, як і мабуть більшість теорій, база все таки, типу Біблія Лисих Мавп). Як вам такий детектив? Це не просто пісюном у живих людей тикати

Я до того, що сюди додасться трішки занудної статистики, експерементів над тваринами, нас з вами теж, і смішних фактів. Наприклад, Дарвін, дуже хотів кохання, але проституток чпокати було не комільфо, а дам вартих його квітоньки було не так і багато, тому він то ессе писав, то плавав у походи на човнах із мужиками, ну ви пам"ятаєте release call у жаб?, загалом часу не гаяв. І ось у 30 коли йому батя сказав - пора, хочу внуків, Дарвін такий сів, зробив табличку (я не жартую, можете у його біографії підглянути): І вирішив: х-й з книгами і клубами, буду одруженим