Останній мій рідінг ліст був у листопаді. З того часу я почитав менше читати, так як цікавих книг виходить більше ніж мені коли-небудь буде потрібно.

Все таки, список був і залишився, тому у вільний час я догнав 4 книги:

1. 12 правил життя. Джордан Пітерсон
2. Mastery. Robert Greene
3. Зроблено в Америці. Wallmart. Сем Уолтон.

Непоганий список, так?

12 Rules for Life. J. Peterson

Пітерсон, психолог із досить суперечливими ідеями. Спочатку він наче критикує фемінізм, потім мотивує людей щось змінювати, і наступного дня розповідає про крабів, які будують ієрархії. Спочатку, я переглянув приблизно 15 відео із його лекціями та інтер"ю і мені він здався геніальним психологом. Можливо так і є. Але давайте ближче до книги.

Про що книга

Джордан пише про 12 правил, і чому саме 12 і чому саме такі, які допоможуть покращити ваше життя. Наприклад:

• Не сутулься
• Заводь друзів
• Порівнюй себе із собою, не з іншими
• Наведи лад у себе вдома, перш ніж наводити його навколо
• Йди за чимось значимим, а не чимось доцільним (правильним)
• Говори правду

і ще декілька

Як на мене список резонний і непоганий. А якщо почитати історії, чому вони саме такі - так взагалі здається схоже на Біблію. До речі, про Біблію, якщо погуглити трішки більше, можна помітити, що розповіді про крабів іноді заходять у розділ маленьких сект. Іноді схоже, що автор таким чином збираю свою, домашню секту.

Які враження?

Спочатку я був у захваті. Та що там, я і від Зеленського був у захваті спочатку. Але чим більше читаєш і чим більше інформації знаходиш, тим менш привабливим і книга і автор стає.

Мені його вистачило на 2 тижні, з того часу ні до його відео, ні до його книг чи статей - я не повертався. Сорі, Джі, слабо.

Протягом усієї книги у мене складалось враження, що автор почав читати Rational Male і не дочитав. Ось ніби взяв 100 сторінок проїхав і почав усім розповідати що встиг.

І, як на мене, у Нью-Йорку, що справді закінчились бест селери, якщо правила потипу “Не сутулься” та “Заводь друзів” стають популярними? Ахуєть, скажіть ще, що людина може образитись, релігійні чи політичні питання холіварні, а телепузики це витвір мистецтва. Нє, пацани.

Що запам"яталося

Їбучі краби! Довбані, ієрархічні, їбучі краби! Я не знаю, чому вони будують ієрархії, чи є менеджери краби, топ-менеджери краби, краби-сейли - не Р О З У М І Ю! І не знаю для чого мені це знати. Люди люблять їєрархії? Єп, наскільки великі? Якої структури і глибини? Де там скрами і холократії, нам потрібні ієрархії. Не скажу, що я не погоджуюсь із цим, але камон, я на діскавері можу глянути на шимпанзе і приблизно прикину, як будувались групи раніше. А цікаво, були краби одинаки? Гаразд-гаразд, насправді там про лобстерів. Але яка до біса різниця.

У книзі є і хороші приклади, наприклад:

• Піклуватися про себе не менше, ніж про інших
• Поважати себе і казати ні, якщо ви хочете сказати ні
• Якщо хтось кращий за тебе, бери приклад, і ворк йор ес оф, а не принижуй їх для самооцінки

Одна із цікавих, це “сенс життя у чоловіків - це відповідальність”. Саме тому так багато чоловіків її бояться, бояться свого сенсу життя))) Психолог, блядь.

Mastery. Robert Greene

Роберт, один з небагатьох моїх улюблених письменників. Він написав:

• The 48 Laws of Power
• The 50th Law of Power
• The 33 Strategy of War
• The Art of Seduction

і звичайно Mastery

Про що книга

Книга, про те, як стати професіоналом у своєму домені. Не залежно від того, ви лікар, письменник, журналіст, артист, вотевер. Автор поділяє будь-яку професію на 3 частини:

• Розуміння як це працює (Спостерігаємо за тим як працює і як працює, те, що працює найкраще. В чому різниця)
• Отримання необхідних знань (Курси і ментори працюють краще ніж самонавчання, але його ніхто не відміняв)
• Шукай ідеї та створюй свої, унікальні.

Як отримати знання? Як казав Шевченко: Практика, Практика і Практика! Роберт розповідає про свою дисертацію, яку він відкладав до останнього, яку він писав, відпочиваючи по 3 години в день і яку він вважає найкращою роботою життя досі.

Нагадує ваш диплом? Отож, і буде ще гірше, якщо я скажу, що Mastery був написаний так само. Знаю-знаю, виглядає ніби чувак шаройобився до останнього, а потім оп і вийшло. Саксес сторі.

Сам Грін каже, що налажав і більше так робити не варто. Будь-яка робота потребує багатьох зусиль і коли між вами є вибір: вирішити проблему або прийняти її, другий варіант стає популярнішим. Роберт пише, що нам легше прийняти факт, ніби у успішних людей є щось, чого немає у нас, ніж те, що вони більше працювали, більше старались і більше хотіли. Тому що, якщо він овен чи скорпіон, то це майбутній електрик, перекладач і звичайно бізнесмен. Або хтось ще. Зірки знають все, адже дають уявне відчуття розуміння випадковостей і контролю життя.

Основні правила у книзі:

• Будь-хто може стати професіоналом
• Усі починають одинаково
• Навчитись сприймати і шукати критику
• Початок важкий, але тут стільки всього нового!
• Знайдіть ментора
• Залишайте своє его за дверима

і так далі. Їх усього 20-ть, половину забудете, ще до того, як дочитаєте, але як мінімум кілька з них знайдете цікавими, проміс ю.

Якщо ні, то почитаєте як над своєю справою працювали Форд, Моцарт, Ейнштейн і тд.

Які враження?

Звучить ніби ще один Пітерсон, тільки письменник, але.. Як би там не було, Боб здався цікавішим, описуючи нові підходи до сприйняття завдань, над якими ви працюєте. Пам"ятаєте, як будь-яка непотрібна х-ня викликала у вас захват у 5-ть років? Та бляха все викликає захват у 5-ть років, ви що скільки всього бачили на Нетфліксі, що у 25-ть цей захват зник. Ану поверніть мені малого Сашу, Макса, Настю і Катю! Ну гаразд, Настю і Катю залишаємо дорослими.

Із цікавого, перед тим, як писати будь-яку із, Роб консультується із усіма лідерами думок по даній тематиці і вони дуже різні, подумайте самі:

• 33 стратегії - відділ протидії тероризму і оцінка стратегій ведення бойових дій у історії
• Art of Seduction - представники секс індустрії, порно, пікапери і так далі
• Мастейрність - представники влади ЄС, університети Гарварда і Оксфорда.

Книга велика і важка, можливо більше схожа на довідник чи словник, але якщо ви кудись їдете або йдете - слухати її в дорозі саме те. Загалом, якщо набратися сміливості, терплячості і бажання стати експертом - книга повинна лежати у вас на поличці.

Made in America. Wallmart. Sam Walton.

Про що книга

Волмарт - це Амазон 80, розетка 70-х і перша неординарна ретейл компанія. Сем розповідає про те як він потрапив у рітейл бізнес, та як компанія вийшла на біржу. Тут і про акції, і про маркетинг, і про найм, тренування людей, звільнення, пошук менеджерів, партнерів, культуру, смішні випадки і літаки. Так, літаки, Сем виявляється ще й був пілотом, який почав займатися рітейлом після армії. Книга у моєму списку вже другий рік і зовсім не очікував, що вже прочитаю. Але її рекомендували все більше і більше, тому вирішив пройтись по ній.

Які враження?

Враження неоднозначні, але цілком весело читати смішні випадки, а з іншої сторони банальні проблеми і рішення Сема. Банальні, не тому що я тут все знаю, а тому що це було років 20 тому, і всі найкращі підходи Волмарта зустрічаються повсюди і стали нашою буденністю. Книга читається досить важко, як на мене більше 20 розділів - це перебір.

У деяких розділах Сем розповідає про сім"ю, як вони характеризують його чи бізнес, як вони виховували дітей, чим він найбільше пишався у своїх працівників, про жадність або прискіпливість і все-все-все.

Думаю Волмарт не став би собою, якби не всі риси характеру Волтона. З однієї сторони, у книзі є достатньо хороших ідей, за якими зараз живе Амазон, а з іншої - є дуже багато речей, які чути неприємно, наприклад як вирішували крадіжки у магазині через збільшення оплати, як вони купували інші магазини або формували звіти через відео та недолугі пісні (наприклад робили хор із тих, хто програм суперечку).

Були речі, які є досить веселими, наприклад, одна із цінностей компанії - це зробити життя веселішим. І тут йде все від неочікуваних знижок після 20-ї вечора на 20 хвилин чи бінго на подарунки. Всі ідеї, які приносили радість і разом користь клієнтам чи компанії - були використані. Тому що працювати повинно бути весело.

Із основних цінностей, які підкуповують це: “Якщо ти отримав хорошу знижку - віддай цю знижку клієнту”. Волмарт не продавав товари дорожче ніж потрібно було, іноді максимальна націнка була 30%, навіть якщо вони купили товар в тричі дешевше. Один із таких випадків, це продаж круп. Коли у фермера залишилося 180 тон круп, а сезон вже закінчився. Магазин купив 180 і попросив знайти ще 50. А після доставки розпродали за тиждень. І не тому що це Волмарт, а тому що дешево купили - дешево продали.

Що запам"яталось

Один із партнерів, купив собі літак зі знижкою, щоб швидше діставатись до перемов. Але оскільки він був дуже дешевим, виглядав він ніби мотор із кабіною і всі, окрім покупця боялися летіти на ньому. Тому він літав сам кілька років, поки йому не повірили і не купили новий літак.

Інший партнер, летів у нове місто, брав з собою велосипед і їздив по ньому шукаючи хороший товар і домовлявся про знижки з поставками.

Якось, один із менеджерів, помилково замовив у 5-ь разів більше пирогів ніж потрібно було. Коли він прийшов на склад - трішки здивувався. Про це дізнались співробітники і прийшли здивуватись теж. Про це почули у сусідньому магазині і прийшли подивитись теж. Про це дізнались у найближчому Волмарті і прийшли поглянути також! Поміряти доставку можна було лише метрами у висоту, довжину і ширину. Але ніяк не кількістю. Тоді і з"явився найвідоміший чемпіонат із поїдання пирогів у Волмарті.

Усі у магазині любили виклики і складні завдання. Проходячи із сторінки на сторінку ви точно побачито декілька десятків парі і неймовірно креативних шляхів продажу тієї купи товарів, які замовляли менеджери в бажанні перемогти.

Загалом книга непогана, багато смішних історій, крута позиція відносно клієнта і товарів, але, як на мене, трішки застаріла для 2019-го. Якщо у вас магазин - це те що вам потрібно прочитати, в будь-якому іншому разі - можете залишити Сема на потім.